Комунальний заклад "Гришівський ліцей" Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області

Заходи Комунального закладу «Гришівський ліцей» щодо безпечної поведінки в інтернеті та кібербезпеки.Правила кібергігієни

Нормативно-правова база:

Закон України " Про національну безпеку України

Указ Президента України "Про Стратегію кібербезпеки"

Казка про золоті правила безпечного інтернету

Відео про медіаграмотність

Урок "Кібербезпека та інформаційна безпека"

Лекція з кібербезпеки. Основи кібербезпеки для дітей

Основні правила власної кібербезпеки для дитини

Кібербезпека дитини

Чи потрібно використовувати батьківський контроль для своїх дітей в Інтернеті?

Приватність у Facebook

Як налаштувати приватність акаунту в Instagram?

Як контролювати те, хто може надсилати вам повідомлення?

Приватність та безпека в Instagram

Приватність у Tiktok

Приватність у Telegram

Який пароль є безпечним в Інтернеті?

Що робити, якщо я підозрюю, що пристрій моєї дитини зламали?

Як захистити конфіденційність дитини в Інтернеті?

Як я можу перевірити, на що моя дитина підписалася в Інтернеті?

Як я можу переконатися, що конфіденційність даних моєї дитини захищена, коли її вчитель використовує цифрові інструменти для навчання?

Чи справді незнайомці та педофіли є найбільшою загрозою для дітей в Інтернеті?

Наскільки безпечні «розумні іграшки»?

В якому віці діти повинні розпочинати знайомство з Інтернетом?

Що мені робити, коли інші люди публікують фотографії моєї дитини в Інтернеті без моєї згоди?

Чи безпечно розміщувати фотографії моєї дитини в Інтернеті?

Хто збирає дані моїх дітей і як вони використовуються?

Мультфільми про кібербезпеку

Урок "Кібербезпека та інформаційна безпека"

Лекція з кібербезпеки. Основи кібербезпеки для дітей

Кібербезпека дитини в інтернеті. Поради дітям:

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи, свої паролі.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

5. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

6. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

7. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

8. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

Кібербезпека дитини в інтернеті. Поради батькам:

1. Розташуйте комп'ютер вашої дитини в місці загальної доступності: їдальні або вітальні. Так вам буде простіше стежити за тим, що роблять діти в Інтернеті.

2. Звертайте увагу на те, які сайти відвідує дитина. Якщо у вас маленькі діти, знайомтеся з Інтернетом разом. Якщо у вас діти старші, поговоріть з ними про сайти, які вони відвідують, і обговоріть, що припустимо, а що ні у вашій родині. Список сайтів, які відвідує дитина, можна знайти в історії браузера . Крім того, ви можете скористатися інструментами блокування небажаного контенту, такими як, наприклад, безпечний пошук Google або безпечний режим на YouTube.

3. Розкажіть дітям про безпеку в Інтернеті. Ви не зможете весь час стежити за тим, що вони роблять в мережі. Їм необхідно навчитися самостійно користуватися Інтернетом безпечним і відповідальним чином.

4. Використовуйте налаштування конфіденційності та управління доступом до вашого розташування. На YouTube, Blogger, в соціальних мережах і на багатьох інших сайтах користувачі можуть розміщувати власний контент. Зазвичай автору надається можливість обмежити доступ до особистого блогу, фотографій, відео та інформації в профілі. Особливо важливо обмежувати доступ до таких даних, як ім'я, адреса або номер телефону, які дитина розміщує на загальнодоступних сайтах.

5. Зберігайте паролі в таємниці. Нагадуйте дітям, що паролі не можна нікому повідомляти. Також необхідно, щоб для дітей стало звичкою знімати прапорець «Запам'ятати мене» при вході в свій акаунт з комп'ютерів, встановлених, наприклад, у школі, Інтернет-кафе або бібліотеці.

6. Не довіряйте незнайомцям. Поясніть дітям, що не слід призначати особисті зустрічі з людьми, з якими вони познайомилися в Інтернеті, і повідомляти їм особисту інформацію, тому що незнайомці можуть видавати себе за когось, ким вони насправді не є.

7. Встановіть захист від вірусів. Використовуйте і регулярно оновлюйте антивірусне програмне забезпечення. Навчіть дітей не завантажувати файли з файлообмінних сайтів, а також не приймати файли і не завантажувати вкладення, що містяться в електронних листах від незнайомих людей.

8. Навчіть дітей відповідальної поведінки в Інтернеті. Пам'ятайте золоте правило: те, що ви не сказали б людині в обличчя, не варто відправляти йому по SMS, електронною поштою, в чаті або розміщати у коментарях на його сторінці в Мережі.

9. Оцінюйте Інтернет-контент критично. Те, що міститься в Інтернеті, не завжди правда. Діти повинні навчитися відрізняти надійні джерела інформації від ненадійних і перевіряти інформацію, яку вони з находять в Інтернеті. Також поясніть дітям, що копіювання і вставка змісту з чужих веб -сайтів можуть бути визнані плагіатом.

10. Отже, Інтернет-залежність є актуальною проблемою, дослідження якої зумовлене запитами суспільства, що пояснюється швидким темпом ро звитку комп’ютерних технологій, отриманням вільного доступу все більшої кількості людей до Інтернету. Але якщо батьки разом зі своїми дітьми будуть дотримуватись правил «Безпечного Інтернету» можна уникнути багатьох проблем.

І, наостанок, не зайвим буде за пам’ятати чи занотувати телефон Національної «гарячої лінії» з питань запобігання насильству та захисту прав дітей від Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» - 0 800 500 33 5 або 386, де ви зможете отримати:

1. ПОРАДИ ТА ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС КОРИСТУВАННЯ ІНТЕРНЕТОМ.

2. ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО БЕЗПЕЧНОЇ РОБОТИ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ.

3. ПОПЕРЕДЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ТА МОЖЛИВІСТЬ ОТРИМАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ.

4. ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ЩОДО ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ.

5. ДОПОМОГА У ВИПАДКАХ ЧИ ЗА УМОВИ ПІДОЗР ЩОДО ЗАГРОЗИ ДІТЯМ ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ.

/Files/images/child.jpg

Практичний психолог

КЗ "Гришівський ліцей"

Кругова Альона Леонідівна

"Найкращий спосіб зробити дитину хорошою - це зробити її щасливою"

Оскар Уайльд

Психолог допоможе Вам у вирішенні таких питань:

- як навчитися вільно спілкуватися з однолітками;

- як вирішувати проблеми в коханні;

- як спілкуватися з батьками, керівниками та вчителями, відстоюючи свою незалежність;

- яку вибрати професію;

- як оцінити свій характер і зрозуміти самого себе;

- як побороти свої страхи, тривожність;

- як побороти образи, гнів, злість та відчуття провини;

- як вирішувати конфлікти та багато іншого.

У своїй роботі психолог керується принципом конфіденційності (нерозголошення таємниці).

Пам'ятайте що:

Якщо дитину постійно критикують – вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина росте в ворожості – вона вчиться агресивності.

Якщо дитину висміюють – вона стає потайною.

Якщо дитина росте в доріканнях – вона вчиться жити з почуттям провини.

Якщо дитина росте в терпимості – вона вчиться вірити в себе.

Якщо дитину підбадьорюють – вона вчиться вірити в себе.

Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина росте в безпеці – вона вчиться вірити в людей.

Якщо дитину підтримувати – вона вчиться цінувати себе.

Якщо дитина живе в розумінні та дружелюбності – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислухайтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися, коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами чинили несправедливо.

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними в їх дотриманні, проте намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

Читати далі...

Правила самоорганізації уваги під час підготовки до іспитів

Правило І. Заздалегідь розплануйте свій час, щоб у години занять ніщо не відволікало вас.

Правило II. Розпочинаючи роботу, завчасно організуйте своє робоче місце.

Правило ІІІ. Приступаючи до занять, максимально мобілізуйте свою волю, покиньте усі зайві думки. Найкращий спосіб — попередній перегляд матеріалу, складання плану майбутньої роботи.

Правило IV. Стійкість уваги багато в чому залежить від того, наскільки добре ви розумієте досліджуваний матеріал (розуміння значною мірою ґрунтується на знанні попередніх розділів програми).

Правило V. Якщо зосередити увагу на навчальному матеріалі заважа­ють хвилювання, тривога у зв'язку з майбутнім іспитом, сторонні думки, то займіться конспектуванням або читанням досліджуваного матеріалу вголос. Після того, як вам удасться зосередити увагу, можна читати «про себе».

Правило VI. Чергуйте читання з переказуванням, розв'язанням завдань, тому що це попереджає виникнення психічного стану монотонності, за якого стійкість уваги знижується. Однак така зміна не повинна бути занадто частою: це призводить до зайвої суєти, поверхневого сприйняття навчального матеріалу.

Правило VII. Якщо під час читання ви раптом усвідомили, що на якийсь час «відключилися», змусьте себе негайно повернутися до того місця, де відбулося відключення. Визначити його досить легко: весь попе­редній текст під час повторного читання сприйматиметься як незнайомий Обов'язкові повернення не тільки забезпечать освоєння сприйманого матеріалу, але й сприятимуть підвищенню загальної стійкості уваги.

Правило VIII. Не забувайте про гігієну розумової праці, оптимальне освітлення та температуру.

Шпаргалки корисні, якщо дотримуються дві умови:

- шпаргалки повинні бути написані самим учнем;

- діставати шпаргалку є сенс тоді, коли ви не знаєте взагалі нічого.

Не рекомендуємо користуватися шпаргалками: ризик занадто вели­кій, тому що «незасвіченими» залишаються не більше 30% шпаргалок.

Раціональні прийоми запам'ятовування

Мала мнемотехніка:

1) запам'ятовування перед сном, у стані розслаблення, або після сну, від­починку;

2) «не за один раз»; значну роль відіграє повторення (через 2-3 дні);

3) чергувати сприйняття та відтворення;

4) сенсорна (почуттєва) опора — допоміжні прийоми:

· вузлики на пам'ять,

· підкреслення,

· асоціювання із предметами;

5) зумовлювання, воно може бути:

· ситуативним (учіть у тих самих умовах),

· ритмічним (учіть в тому самому темпі),

· емоційним (під музику);

6) емоційне налаштування на роботу (продуктивність пам'яті зростає);

7) вербалізація образів (проказування, порівняння).

Велика мнемотехніка:

1) версифікація (запам'ятовування у віршах);

2) кріптографування (перекодування);

3) виділення логічних структур (що головне, у чому суть);

4) відокремлення знання від незнання;

5) естетичне (гарне) запам'ятовується краще;

6) дидактичний прийом (вивчили розділ, придумали завдання).

Правила збереження знань:

· виділіть те, що потрібно запам'ятати;

· облиште сторонні думки, зосередьтеся на тому, що треба запам'ятати;

· виділіть в об'єктах головне і другорядне, знайдіть зв'язки між об'єктами, використайте мнемотехніку;

· у складному матеріалі обов'язково виділяйте значеннєві віхи;

· ураховуйте свій тип пам'яті;

· систематично повторюйте та відтворюйте матеріал, який запам'я­тали;

· не змішуйте пізнавання та відтворення;

· у разі виникнення утруднень згадайте обстановку завчання, просувайтеся від окремого факту до системи або від більш загальних знань, необхідних цієї миті.

Напередодні іспиту:

один день перед іспитом присвятіть тому, щоб знову повторити всі плани відповідей. Не повторюйте білети один за одним, краще напишіть номера на аркушах і тягніть, як на іспитах. Щоразу, перш ніж відповісти на запитання білета, згадайте та запишіть план від­повіді. Якщо це вийшло легко, можете не розповідати — це питан­ня ви знаєте добре. Відомо, що голос, поза, жестикуляція не тільки «видають» стан людини, але за принципом зворотного зв'язку здатні впливати на нього. Прибравши впевнену позу, починаючи говорити спокійним і впевненим голосом, ви стаєте спокійнішим і впевненішим;

· якщо ви хвилюєтеся, то безпосередньо напередодні іспиту уявіть ситуацію екзамену в усіх фарбах, з усіма своїми почуттями, пере­живаннями, «страшними думками». Спочатку ви уявляєте, як у вас тремтять руки або пересихає у горлі, у голові — жодної думки. Ви тягнете білет, сідаєте на місце або читаєте завдання на дошці під час письмового іспиту... і страх зникає, ви зосереджуєтесь і починаєте спокійно готуватися до відповіді або виконувати завдання, потім підходите до екзаменаційної комісії та відповідаєте на всі запитан­ня (якщо ви взагалі не відчуваєте страху перед іспитом, то не треба його й уявляти собі);

· дорогою на іспит не зашкодить просто перегорнути сторінки підруч­ника.

Під час іспиту:

· починайте готуватися з того питання, виконувати те завдання, яке є для вас легшим;

· напишіть орієнтовний план відповіді на окремому аркуші паперу. Пишіть навіть те, що може спочатку здатися непотрібним, це допо­може під час письма пригадати ще якісь факти. Якщо вам удасться це зробити, ви заспокоїтесь, голова працюватиме ясніше та чіткі­ше, тепер вашу енергію можна спрямувати на відповідь;

· складання невеликого плану забере хвилин 20-25. Прикріпіть аркуш із планом до екзаменаційного аркуша, і екзаменатор поба­чить, що у вас методичний склад розуму;

· за можливості сформулюйте коротку відповідь на запитання в першому ж реченні. Ви продемонструєте екзаменатору, що зміст запитання для вас зрозумілий;

· якщо запитання складається з декількох частин, назвіть кожну з них і підкресліть підзаголовки. Екзаменатор побачить, що вам є, що сказати за кожним пунктом;

· вашу роботу буде легко читати й робити в ній позначки, якщо почерк чіткий і зрозумілий;

· якщо ви говорите про гіпотези або включаєте у свою відповідь дати тих або інших подій, підкресліть їх: знання дат відразу буде відзна­чено екзаменатором;

упевніться, що в готовій відповіді є вступ, основна частина та вис­новок.

Тактика відповіді:

· прочитати весь білет до кінця;

· оцінити, який пункт є для вас найлегшим;

· намітити послідовність розв'язання завдань за принципом від простішого до найскладнішого;

· якщо завдання виявилося складнішим, ніж ви вважали, переходьте до наступного. Виконавши інше завдання, можна повернутися до першого;

· стежте за часом, відведеним вами на розв'язання кожного пункту;

якщо залишається зайвий час, не кваптеся підводитись. На пи­сьмовому іспиті витратьте цей час на перевірку, на усному — по­слухайте, про що запитує викладач: запитання повторюються.

Заняття "Спілкування з однолітками"